Мікроклімат у приміщеннях плавальних басейнів

Криті плавальні басейни експлуатуються цілий рік, і при цьому основною проблемою для них є висока відносна вологість повітря в приміщенні

.

Частенько майбутні власники критих басейнів на вентиляцію та осушення виділяють мінімальну суму або згадують про їхню необхідність уже в процесі оздоблення приміщень, і тоді витратна частина на будівництво різко зростає.

.

Рекомендований температурно-вологісний режим для приміщень критих плавальних басейнів такий:

• температура повітря +27-28 0С,
• відносна вологість повітря - менше 65 %,
• температура води +26 0С.

Якщо вологість буде вищою за 65 %, тоді можлива конденсація парів вологи на холодних поверхнях, що спричиняє корозію та гниття матеріалів, а також утворення на них плісняви плюс запітніння вікон у приміщеннях, де є басейни.
Збільшення одночасно температури та вологості створює дискомфортні умови для перебування людей, зокрема й вищеперелічені проблеми.
За відсутності елементарної припливно-витяжної вентиляції до цих проблем додаються запахи парів хлору та розповсюдження їх у суміжних приміщеннях.
Досвід показує, що майбутній власник критого басейну зазвичай не готовий до значних витрат на якісну вентиляцію та осушення, виділяючи у своєму бюджеті на них зовсім незначні суми. Справа зазвичай обмежується купівлею найпростішого навісного осушувача повітря. У невеликих приміщеннях такий варіант може дати позитивний результат, а саме підтримання необхідної вологості, але не більше. При цьому рівень шуму таких осушувачів залишає бажати кращого.
На практиці цей варіант є найпоширенішим, і це пов'язано з невеликим досвідом багатьох будівельників і проєктувальників, адже інтенсивне будівництво басейнів у нашій країні почалося зовсім недавно. Дається взнаки брак технічної інформації про обладнання та матеріали, що застосовуються; правила будівництва залишилися на рівні стародавніх СНиПів, а вимоги до якості виконання робіт, досягнення потрібного комфорту в приміщенні підвищилися до сучасного рівня. Іноді про необхідність вентиляції згадують уже перед оздобленням приміщень або в процесі оздоблення, і тоді витратна частина на будівництво різко зростає. Тому ще на стадії проєктування критого басейну необхідно врахувати припливно-витяжну вентиляцію та осушення повітря, місце розташування підсобних приміщень для розміщення необхідного обладнання, канали або шахти для прокладання повітропроводів, місця роздавання й забору повітря, поєднати все це з бажаним дизайном і визначити майбутні економічні витрати в процесі експлуатації.
Для зменшення кількості випаровувань із поверхні басейну температура повітря в приміщенні має бути щонайменше на 2 0С вищою за температуру води. Приміщення басейну має обладнуватися системою водяного опалення, яке компенсує теплові втрати приміщення. Припливно-витяжна вентиляція та осушення повинні забезпечити комфортні умови для перебування людини, а також підтримувати відносну вологість повітря на необхідному рівні. На стадії проектування виконується розрахунок необхідного повітрообміну в теплий і холодний період року, вибір системи вентиляції, підбір обладнання, визначення методів повітророзподілу тощо.

(рис. 1)
Принципова схема прямоточної припливно-витяжної вентиляції в приміщеннях басейнів

.

Вибір системи вентиляції залежить від призначення басейнів, їхньої площі, режимів експлуатації, методів очищення води, індивідуальних побажань замовників. Найпоширенішими схемами є: прямоточна припливно-витяжна вентиляція, вентиляція та осушення в різному виконанні. За допомогою прямоточної припливно-витяжної вентиляції (мал. 1) подається до приміщення та видаляється та кількість зовнішнього повітря, що необхідна для асиміляції вологонадходжень з поверхні басейну, обхідних доріжок, людей, що купаються; вона забезпечує підтримання потрібної температури припливного повітря та вологості в приміщенні. Цей варіант є найдешевшим, але енергоємним, і його доцільно застосовувати для малих басейнів площею до 40 м2 за умови, що вологовміст зовнішнього повітря в теплий період року менший за вологовміст внутрішнього повітря за комфортних умов.
Інакше кажучи, таку систему не рекомендується застосовувати в теплий період року в прибережних зонах, наприклад, у м. Ялта, бо неможливо забезпечити умови комфортності навіть за великої кратності повітрообміну.

.

(мал. 2)
Принципова схема прямоточної припливно-витяжної вентиляції з настінним осушувачем повітря

.

З метою енергозбереження застосовують комбіновані системи (рис. 2): прямоточна припливно-витяжна вентиляція з осушувачем повітря. При цьому вентиляцією подається необхідна нормована кількість зовнішнього повітря, а саме 60 м3/год на одного, хто купається, або 10 м3/год на 1 м2 площі дзеркала води; залежно від режимів експлуатації приймається більше значення. У деяких варіантах кількість зовнішнього повітря, що подається, може бути змінною за часом, що залежить від режимів експлуатації. Осушувачі підбирають відповідно до вологонадходжень з урахуванням вологи, яка видаляється за допомогою вентиляції. Для визначення сумарних вологонадходжень при підборі осушувачів широко поширені таблиці з укрупненими питомими показниками на 1 м2 площі дзеркала води. Як правило, кожна торгова марка осушувачів пропонує свій варіант таких питомих величин - вони сильно відрізняються одна від одної і часто не відповідають дійсності, тому необхідний розрахунок за всіма інженерними правилами. Осушувачі бувають: відкритого монтажу (пристінні, переносні), прихованого монтажу (канальні, моноблокові, з виносним компресором), за принципом дії: компресорні, селікогелеві, адсорбційні. Найпоширенішими є компресорні осушувачі відкритого або прихованого монтажу. У пристінних або переносних осушувачів є два основних недоліки:
перше - зовнішній вигляд, що не завжди поєднується із сучасним дизайном приміщень;
друге - значний шум від роботи вентилятора та компресора.

Перше - зовнішній вигляд, що не завжди поєднується із сучасним дизайном приміщень.

(мал. 2а) Принципова схема прямоточної припливно-витяжної вентиляції з канальним осушувачем повітря

Застосування осушувачів прихованого монтажу може забезпечувати підтримання необхідної вологості в приміщеннях із басейнами доволі великої площі, деякі з них можна використовувати для часткового підігріву води, а також подавати та видаляти необхідну кількість зовнішнього повітря. Використовуючи такі осушувачі, можна домогтися хороших енергоощадних показників.
Для басейнів площею понад 150 м2 передбачено більш складні установки (мал. 3) з термосифонним рекуператором теплоти для підігріву зовнішнього повітря, можливістю осушення, часткового підігріву води, а також (у разі потреби) охолодження та іншими додатковими можливостями. Це універсальні установки з чудовими економічними показниками та конкурентоспроможною ціною, можливістю застосовувати як у приватних, так і в громадських басейнах та аквапарках.
Після осушувача або припливно-витяжної установки підготовлене повітря транспортується системою повітропроводів та через повітророзподілювачі подається в приміщення. Від правильного розподілу повітря залежить дуже багато чого.
По-перше, у приміщенні не повинно бути застійних зон для запобігання конденсації та накопичення вологи будівельними конструкціями та оздоблювальними матеріалами. По-друге, швидкість руху повітря в приміщенні має становити від 0,1 м/с до 0,2 м/с при вході струменя в робочу зону. За великої рухливості повітря над поверхнею води збільшуються випаровування, а також виникає відчуття протягу. Температура припливного повітря має бути на 2-5 0С більшою за температуру всередині приміщення в холодну пору року, тобто припливний струмінь є не ізотермічним; подача повітря має бути спрямованою. Щоб уникнути конденсації та запотівання на вікнах і скляних огородженнях, необхідно забезпечити обдув цих поверхонь (рис. 4).

Ще один дуже важливий елемент досягнення комфорту в приміщенні - це автоматика, і на ній дев'ять із десяти замовників намагаються заощадити. Власне, це "нервова система" інженерної споруди у вигляді припливно-витяжної вентиляції, осушення, обігріву, охолодження тощо. Гнучкість, універсальність, надійність, довговічність і безпека експлуатації систем, точність підтримання клімату безпосередньо залежать від продуманості автоматики, її контролерів, програмного забезпечення та якості комплектуючих. Автоматика є основною системою, якщо говорити про енергозбереження. Власне кажучи, високий ККД установки залежить саме від автоматики, а не тільки від ККД рекуператора. Автоматика дає можливість точно підтримувати параметри внутрішнього повітря за інтенсивної зміни температури та вологості зовнішнього повітря протягом доби, протягом усього року, а також змінювати параметри внутрішнього повітря за побажаннями. Невід'ємною частиною критих басейнів є підсобні приміщення, в яких розміщуються установки водопідготовки (для хімічного очищення води, хлорування, озонування тощо) та додаткове обладнання, зберігаються хімреактиви. У таких приміщеннях також необхідно передбачати вентиляцію. Залежно від вимог до таких приміщень, вентиляція може бути природною або з механічним спонуканням. Під час проєктування басейну необхідно враховувати заздалегідь усі інженерні мережі та архітектурні особливості будівлі. Тому робота інженера-проектувальника безпосередньо залежить від обдуманих вимог замовника і співпраці з архітектором, бажано, на самих ранніх стадіях будівництва.
Басейн - це складна гідротехнічна споруда, яка повинна приносити своєму господареві лише позитивні емоції та здоров'я..

За матеріалами www.bs-ua.kiev.ua