Опалення приміщень плавальних басейнів

Вибір котельного обладнання, опалювальних приладів і системи опалення є не менш важливим, ніж будівництво самого басейну. Комфорт диктує вимоги та бажання, а наше завдання - правильно прийняти інженерні рішення.

Для того, щоб людина, яка перебуває в басейні, почувала себе комфортно, мікроклімат повинен відповідати наступним вимогам:

• температура води: 24-28°С;
• температура повітря має бути на 2-3 градуси вищою за температуру води (26-31°С);
• відносна вологість повітря в приміщенні: 50-60%. При більш високій вологості виникає відчуття задухи та небезпека утворення конденсату на огороджувальних конструкціях.

Показники температури і вологості повітря в приміщеннях басейнів - важливі елементи контролю з двох причин. Перша, як було сказано вище, - це комфорт, і друга, не менш важлива, - це зниження експлуатаційних витрат (економія тепла). Витрати тепла можна знизити завдяки правильному розміщенню басейну на ділянці та застосуванню огороджувальних конструкцій з максимально можливими показниками теплоізоляції. У приміщеннях басейнів дуже велике значення мають тепловтрати через вікна. Зменшення площі віконних прорізів і застосування скла з високою теплоізоляційною здатністю може сприяти істотній економії. Система опалення басейну має компенсувати тепловтрати приміщення та забезпечити комфортні умови для перебування людей у ньому (підігрів підлоги, лави, що обігріваються). Опалювальні прилади необхідно розміщувати насамперед під віконними прорізами або біля зовнішніх стін. Тепловий потік приладу залежить від місць подачі та відведення від нього теплоносія: він максимальний при подачі тепла у верхню частину приладу та відведенні з нижньої, за умови різнобічного під'єднання трубопроводів. Для можливості регулювання температури в приміщенні на опалювальних приладах рекомендується встановлювати термостатичні вентилі, що регулюють пропуск теплоносія оптимальним чином. Для цього необхідно встановити термостатичні вентилі, які регулюють пропуск теплоносія оптимальним чином.

• будівельно-планувальні (розміри ніш, висоти підвіконного отвору);
• параметри теплоносія і матеріал опалювального приладу;
• загальний дизайн приміщення.

Наразі існує безліч опалювальних приладів різних форм, розмірів, конструкцій: секційні алюмінієві, сталеві, чавунні радіатори; конвектори; сталеві панельні радіатори; дизайн-радіатори.
Сталеві панельні радіатори забезпечують природну конвекцію повітря вертикально вгору у поєднанні з випромінюванням тепла нагрівальною поверхнею. Максимальна тепловіддача радіатора - при розташуванні його вільно біля зовнішньої стіни. Сталь - дуже гарний матеріал за міцністю, але потребує очищеної води та боїться кисню.
Алюмінієві радіатори мають більшу тепловіддачу за тих самих габаритів, що й сталеві (теплопровідність алюмінію більша, ніж у сталі). Однак їх не можна під'єднувати до металевих трубопроводів (у такому разі утворюється гальванічна пара, яка гарантує радіатору малий термін експлуатації).
Чугунні радіатори все менше застосовують у сучасних високоекономічних системах опалення через їхню масивність і високі теплоінерційні характеристики.
Конвектори - це прилади, основним способом теплопередачі яких є конвекція. Для них характерна невелика висота, тому їх застосовують у приміщеннях з низькими підвіконнями або взагалі без таких. Конвектори бувають підлогові (встановлювані над поверхнею підлоги) або внутрішньопідлогові (встановлювані в конструкцію підлоги, а на поверхні підлоги залишаються тільки захисні декоративні грати). За необхідності використання внутрішньопідлогових конвекторів підвищеної потужності виготовляють моделі з вбудованими вентиляторами. Регулювання потужності таких радіаторів здійснюється зміною числа обертів обертання двигунів вентиляторів.
Для втілення найоригінальніших задумів архітекторів існують дизайн-радіатори, що вдало вписуються в будь-який інтер'єр. Вони можуть бути будь-якого типу (секційні, панельні, конверторні) і будь-якого колірного виконання.
Тепер традиційні системи опалення з локалізованими опалювальними приладами створюють у приміщеннях сильні конвективні потоки, що сприяють охолодженню нижньої зони приміщення та перегріву верхньої. Теплі підлоги виключають цю проблему. Під час опалення теплою підлогою відбувається найсприятливіший для людини перерозподіл тепла, спостерігається такий самий тепловий комфорт за температури повітря в приміщенні, що на 2-3°С нижча порівняно з радіаторним опаленням, відсутність охолодженої поверхні, якою є підлога (особливо це актуально в приміщеннях басейнів). Температура на поверхні підлоги нормується і може становити 29-33°С. Теплі підлоги можна зробити основним джерелом тепла в приміщеннях басейнів, а догрів здійснювати радіаторним опаленням або фанкойлами. Акумулятором тепла при підпільному опаленні є шар бетонної стяжки, яким заливають нагрівальні елементи (трубопроводи з гарячою водою). Нагрівальні елементи укладають на однаковій відстані один від одного з певним кроком для рівномірного прогрівання поверхні підлоги. Для створення спрямованого догори теплового потоку труби або кабель укладають на теплоізоляцію. Регулювання температури повітря в приміщенні здійснюється за допомогою сервомоторів, що встановлюються на розподільчому колекторі, з'єднаних із термостатом. Термостат заміряє температуру повітря в приміщенні і подає сигнал на сервомотор, який збільшує або зменшує витрату теплоносія через контур теплої підлоги. Максимальну тепловіддачу мають підлоги, що підігріваються, з підлоговим покриттям з керамічної плитки, трохи меншу - з лінолеуму або ковроліну. Дерев'яна підлога є найгіршою за теплопередачею, дерево також згодом розсихається.
У наш час дедалі частіше відходять від сталевих трубопроводів в автономних системах опалення (висока металоємність системи, труднощі монтажу, схильність до корозії, термін служби близько 20 років). Здебільшого застосовують полімерні трубопроводи з поліпропілену або поперечно зшитого поліетилену, термін експлуатації яких понад 50 років і які мають низку переваг: відсутність відкладення солей, висока естетичність (можливість прихованого прокладення трубопроводів), простота і легкість монтажу, стійкість до агресивних середовищ, не проводять струм, гладка внутрішня поверхня, надійність і герметичність з'єднання. Одним із найважливіших елементів системи опалення є котел. Його вибирають залежно від найдоступнішого виду палива та його вартості. За видом палива котли бувають електричні, газові, рідкопаливні, комбіновані та ті, що працюють на твердому паливі.
Найпоширенішими є газові котли, що володіють високим ККД, які не потребують участі людини під час подачі палива. Рідкопаливні котли використовують в якості енергоносія солярку або мазут, за споживчими та експлуатаційними показниками не поступаються газовим, але витрати на закупівлю дизельного палива вищі, ніж при оплаті за газ.
Твердопаливні котли володіють невисоким ККД, вимагають великої витрати палива і участі людини.
Комбіновані котли можуть працювати або на газі, або на дизельному паливі. Перехід із солярки на газ здійснюється або шляхом заміни пальника, або шляхом використання універсальних пальників, які працюють на обох видах палива.
Незалежність від паливної магістралі та запасів палива - основна перевага електрокотлів. До того ж вони мають невеликі габарити і невисоку вартість. Але вони дорожчі в експлуатації (вартість електроенергії є найвищою).
Для контролю та регулювання опалювальних процесів котли повинні мати системи управління. Автоматика і дистанційне керування дають змогу забути про постійне стеження за станом систем, вони підтримують необхідний Вам мікроклімат, оптимізуючи витрати енергоносіїв. Особливо зручною та економічною є погодозалежна система управління. Контролер реагує на температуру зовнішнього повітря й автоматично підвищує або знижує температуру теплоносія. Дана система управління має можливість встановлювати добову або тижневу програми (якщо Ви хочете заощаджувати енергоносій, то під час Вашої відсутності в приміщеннях буде підтримуватися мінімальна температура повітря, до моменту Вашого повернення вони знову прогріються до заданої Вами температури). Контролер опалювальної системи забезпечує безпеку її роботи за допомогою датчиків, манометрів тощо. Він стежить за температурою і тиском теплоносія в трубопроводах.
При проєктуванні систем опалення басейнів і підборі котельного обладнання необхідно враховувати кількість тепла, необхідного для системи вентиляції, гарячого водопостачання, підігріву води в басейні та інших споживачів тепла. Розглядати ці системи необхідно в комплексі - так простіше розв'язувати питання енергозбереження басейнового комплексу, при цьому витрати на експлуатацію можна знизити вдвічі й більше.
Застосування сучасного обладнання та сучасних технічних рішень дасть змогу отримати максимальне задоволення від перебування в басейні.

Застосування сучасного обладнання та сучасних технічних рішень дасть змогу отримати максимальне задоволення від перебування в басейні.

За матеріалами www.bs-ua.kiev.ua